Масляна

Свято Масляна у людей асоціюється з пробудженням природи приходом весни і проводами холодної зими. Із давніх-давен це свято вважалося одним із найвеселіших свят в Україні.

Масляна є перехідним святом, дата її святкування змінюється щороку й безпосередньо залежить від свята Великодня. Традиційно вона відзначається цілий тиждень напередодні Великого посту.

У 2021 році Великий піст у православних християн розпочинається 15 березня, тому перший день Масляної припадає на Міжнародний жіночий день. Таким чином, цього року масничний тиждень триватиме з 8 березня по 14 березня.

Масляна є дуже давнім святом із безліччю традицій, обрядів і повір'їв. Історія виникнення цього свята пов'язана з древнім богом Ярило. У давнину люди приносили в жертву вищим силам не опудало з соломи, як зараз, а живих людей. Більш того, у деяких регіонах така традиція існувала аж до 18 століття. Після прийняття християнства церква скасувала ці варварські обряди. А сьогодні – це найвеселіше і ситне народне свято.

У церковній традиції свято називають Сирна седмиця. Це пов'язано з тим, що в період Масляної можна вживати тільки молочні продукти і рибу. А ось м'ясо – під забороною. Це свого роду підготовка до майбутнього церковному посту. У неділю перед початком Сирної седмиці люди йшли в гості до родичів і друзів або запрошували їх до себе в будинок. Готували безліч страв – це не тільки смачні млинці, а й пиріжки, оладки, запіканки, сирники та вареники. Свято завжди супроводжується пишними гуляннями, катаннями на санках і танцями. Заздалегідь спеціально організовували місце, куди міг прийти кожен, щоб зустрітися з друзями і повеселитися. Але в наш час про катання на санчатах можна забути, бо зима у нас малосніжна, а ось веселитися та їсти млинці, вареники, пиріжки ніхто не відміняв.

Мало хто знає, що кожен з днів Масляної має свій звичай і ритуал. Отже, розповідаємо, про значення кожного дня свята.

Перший день – «Зустріч»

Святкування Масляної починається в понеділок. У цей час прийнято запрошувати до себе додому гостей, пригощати їх різними смаколиками та, звичайно, без млинців на це свято не обійтися.

Другий день – «Загравання»

У давнину у вівторок було прийнято влаштовувати так звані оглядини. Вільні хлопці і дівчата збиралися разом, а після йшли кататися на санях. Під час веселощів кожен знаходив собі пару до душі. Таким чином і формували закохані пари, які згодом ставали сім'ями.

Третій день – «Ласунка»

У середу господині запрошують до себе додому гостей, зокрема, зятів і готують для них так званий «тещин млинець». Однак на столі повинна бути і інша смакота, наприклад, пироги, солодощі. А ось зять зобов'язаний зробити комплімент тещі, щоб сім'я в майбутньому жила в мирі та злагоді.

Четвертий день – «Розгуляй»

У цей день Масляна набуває не тільки вузький, сімейний, а й більш масштабний характер. Усі люди виходять на вулиці, влаштовувати гуляння, танці, пісні, ігри та інші розваги. Працювати в цей час забороняється.

П'ятий день – «Тещині вечірки»

П'ятниця – час мінятися ролями. Тепер черга зятя кликати в гості своїх тещу з тестем і, звичайно, пригощати їх різними смаколиками. Такий ритуал допоможе налагодити стосунки в родині, навіть якщо були непорозуміння.

Шостий день – «Посиденьки зовиці»

У цей час молода дружина кличе до себе сестру свого чоловіка, зовицю, і пригощає її млинцями.

Сьомий день – Прощена неділя

Останній день свята – проводи або Прощальна неділя. Назва свята свідчить сама за себе. Напередодні Великого посту слід вибачитися перед усіма, кого Ви за минулий рік могли образити. Обов'язково в цей час потрібно йти до церкви, щоб покаятися в гріхах і попросити благословення у вищих сил.

У останній день головним обрядом вважалося спалення солом'яного опудала, яке символізувало відхід холодної зими і зустріч теплої, довгоочікуваної весни.