Перший етап до ремонту будівлі пройдено!

Переступаючи поріг, ні, ще коли тільки піднімаєшся сходинами, відчуття ніби потрапляєш до іншого, не те що приміщення, іншої будівлі, іншого світу! Стеля, стіни, підлога! Світле, сонячне, тепле. Сучасне і таке рідне водночас. Всі ті позитивні епітети, що має визивати Школа, всі вони виникають під час лише першого погляду на оновлений третій поверх, а коли йдеш коридором з’являється відчуття затишку та захищеності, і можна легко уявити, як цими коридорами будуть бігати, тобто ходити, наші маленькі та великі учні!

Мабуть, ті випускники, які закінчили школу, наприклад в тому році, якщо б повернулися, вони б не знайшли той кабінет, де рік тому вони навчалися, все дуже змінено та покращено, самі вчителі, мабуть, губляться, куди їм йти викладати свій предмет.

Навчальні кабінети нарешті позбавлені цих сірих лікарняних кольорів! Замість цих невиразних важких кольорів зараз інтелігентні стримані лінії та невимовно теплі, навіть, сонячні кольори! Замість старих неповоротких навчальних столів в кабінетах фізики нові, сучасні спеціалізовані столи, що здаються єдиним цілим із навколишнім середовищем, хоч і відрізняються за кольором.

Можна до нескінченості наводити всі нові та нові епітети, гіперболи та метафори, але недарма говорять, що краще один раз побачити, ніж сто раз почути!

Майже місяць тому закінчився ремонт на третьому поверсі нашого закладу освіти. Редакція газети «Двічі Два» спеціально чекала цей термін, аби вщухли перші емоції та новий вигляд поверху не шокував своєю разючою відмінністю від інших поверхів, що ще чекають на ремонтні роботи. І ось майже місяць тому ми зробили невеличке опитування серед «мешканців» третього поверху. Опитування було анонімне, серед учнів та учителів, що навчаються та працюють у цьому оновленому просторі. Ми задавали лише п’ять запитань і ось які відповіді отримали:

Перше питання: «Ваша перша думка, коли Ви переступили поріг третього поверху». Звичайне, стандартне питання, відповіді на яке були доволі прогнозовані. Більшість опитаних вразила краса та кольори, «увесь поверх та кабінети дуже просторі, сучасні та гарні», «дуже красиво». Одна відповідь трохи відрізнялася від інших: «о, як краматорська лікарня». Гарне порівняння, ага ж?

Друге питання було продовженням першого і звучало так: «А потім повернулися до другого».

Ось це було наше найулюблене питання, бо нас самих вразив контраст між цими сусідніми поверхами і цей контраст спершу вражав усіх. Судіть самі: «було дуже незвично», «наче в іншій час повернувся», «помітила сильний резонанс», «о, кімната жахів».

Третє питання також зібрало майже однакові відповіді. Отже: «Що найбільше вразило?»: «яскравий колір стін», «новітні технології, застосовані в ремонті», «світло, приємні кольори, красивий та зручний туалет», «тепла вода в туалеті», «нарешті з’явилися кабінки в туалетах».

На питання: «Щоб хотіли додати/прибрати?» більшість відповіла, що бажають нові меблі, інтернет та рослини.

Останнє, п’яте питання «Чи змінилась ваша поведінка в новій обстановці?» ми задавали тому, що, коли ми самі піднімались на третій поверх, нас вражала тиша, яка там панує, що особливо відчувається після галасливих першого та другого поверхів. Ось, які відповіді ми отримали: «я стала більш відповідальною та намагаюсь бережно ставитися до шкільних кабінетів», «стали більш спокійними», «стало комфортніше навчатися», «мабуть почала більш акуратніше ставитися до речей».

Сподіваємось, що саме це останнє питання, над яким ми змушували задумуватись учнів, допоможе нашому новенькому чистенькому поверху якнайдовше залишатись таким саме яскравим, зручним та комфортним простором!