Наші юні таланти! Для конкурсу "Читай - пиши"

Читати люблять усі, від мала до велика, і наші юні журналісти не виключення. Талановиті дівчата вирішили спробувати свої сили у конкурсі-відгуку Благодійного фонду Сергія Жадана спільно з проектом підтримки дитячого читання «BaraBooka» для школярів «Читай-пиши». Школярам Донецької та Луганської областей пропонують спробувати себе в якості літературних критиків, виграти призи та відвідати Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» у Києві.

З деякими роботами ми пропонуємо ознайоматись нижче. Бажаємо успіху дівчатам та бути у числі переможців.

У підлітковому віці, у кожної дитини виникає багато «дорослих» труднощів, через непорозуміння з батьками, дуже суворого вчителя у школі, сварку між найкращими друзями, або нероздільне кохання. Дуже часто, дорослі зайняті своїми нудними справи, тому вони дуже рідко помічають,що їхню дитину,щось дуже турбує. Зазвичай, підлітки звертаються за допомогою до друзів, психологів, або до своїх інтернет друзів у соціальних мережах. «Чому дорослі не помічають, що діти вирослі, що в них може бути своя власна думка, своє власне життя? Вони нас не розуміють…Але ж, вони теж були дітьми…Мабуть, ці дорослі забули про це…».

Дуже часто такі питання виникають у нашій дитячій голові. Відповідь на них треба шукати у правильних книгах та статях. Для мене правильні книги-це книги, які несуть психологічній сенс зрозумілим текстом. Як би у мене запитали, яку книгу я вважаю правильною, напевно, наприклад, я би привела книгу сучасної української письменниці Тетяни Корнієнко «Недоторка». Жанр цієї розповіді – психологічна казка, тому все що хотіла сказати авторка дуже зрозуміло дітям та дорослим, сенс казки можна легко уловити, та за для цього не треба по декілька разів перечитувати один і той же абзац. Мова книжки доступна та проста. У книжці розглянуті проблеми життя підлітків: перше, справжнє кохання, не порозуміння з батьками, та приниження з сторони однолітків. Проблема повісті полягає у тім, що з дитинства батьки дуже оберігали дівчинку Алю від грязі, мікробів та забруднених поверхонь, а у майбутньому це переросло у фобію, яку батьки навіть не помічали. Однокласники сміялись с дівчинки, та намагались її образити. Прикро, але таке часто трапляється і в справжньому житті, коли у колективі з`являються люди, які відрізняються манерою поведінки, зовнішністю або інтересами, вони потрапляють під тиск суспільства, який, або ламає їх, або навпаки робить ще сильнішими. В епізоді «у школі» мені дуже сподобалося те, що письменниця дуже чітко характеризує справжню школу у якій є справедливі вчительки, клоуни у переносному сенсі, та красуні класу з високо піднятим носом. Аля намагається пересилювати свій страх бруду та робити те чого боїться, наприклад: погладити собаку, але в неї ні чого не виходить. Здається, що далі буде сильна історія про прийняття себе та життя підлітка з психологічними проблемами, але далі історія зав`язується на почуттях Алі та її однокласника Івана. А далі розгортаються драматичні події з усіма елементами банальних голлівудських романтичних фільмів: муки кохання, злети та падіння героїні, зрада кращої подруги, зрада коханого, сцена «я майже кинулась з моста через нього», бійка і хеппі енд. Завдяки Івану, який намагався вилікувати Алю від її фобії, дівчина перестала боятися бруду-вона вважає це перевантаженням, адже вона тепер у сильних руках Івана, захищена та готова для нового життя. Але мені здається, що психологічно Аля незмінилася, раніше від світу та суспільства її захищала фобія, а тепер — хлопець. Тому головний сенс оповідання це те, що «Любов дає нам силу змінюватися» — це повинен зрозуміти кожен читач «Недоторки», але так це чи ні…кожен повинен це вирішити сам для себе!

Валерія Коняєва,учениця 8-Б класу

Проблеми підлітків

«Шпага Славка Беркути»

Автор: Ніна Бічуя

Жанр: психологічна повість

Видавництво Старого Лева

Видано у 2010 році

170 сторінок.

Повість «Шпага Славка Беркути» розповідає нам про проблеми дорослішання, відносинами між товаришами та як у складних життєвих ситуаціях залишитися порядною людиною. У цій книжці розповідається про чотирьох підлітків, у яких є певні проблеми та непорозуміння між собою. У кожного з них є своя точка зору і вони хочуть довести її одне одному, але як це зробити, щоб залишитися друзями?

Ця повість корисна і цікава тим, що на прикладі головних героїв ми можемо прослідкувати як діти дорослішають, які в них з'являються проблеми і як вони їх долають. Мені було дуже цікаво читати цю повість, тому що протягом усієї повісті я слідкувала за головними героями та намагалось зрозуміти їх поведінку.

Головне непорозуміння виникає між Славком Беркутом і Юльком Ващук, але чому так сталося, вони же були найкращими друзями? У чому полягає проблема їх конфлікту? Мені здається, що це трапилось, тому що Юлько не розумів, що означає бути справжнім другом, тому ніколи не підтримував Славка, а тільки приймав від нього допомогу. Але Славку це набридло і він вирішив довести Юльку, що не все так просто: «Мені хотілося, щоб він не сміявся, не похвалявся, не говорив, ніби все йде в руки саме, без жодних зусиль». Я вважаю, що Юлько просто загубився в собі, він став дуже самотнім і йому була потрібна підтримка, але не зважаючи на це, мені здається, що він дуже погано відносився до своїх друзів.

Читаючи цю повість, я також замислилась над тим, чому підлітки іноді хочуть показати себе не такими, якими вони є? Чому Стефко завжди проявляв себе, як розбишака, хоча у глибині души він був гарним хлопцем? Мені здається, що це було тому що Стефко був самотній і не отримував необхідного виховання, тому хотів показати себе сильним і незалежним від інших, але в душі він був дуже добрим хлопцем, але нажаль намагався не показувати цього.

Знайомлячись з героями твору - Стефком і Юлька, можна помітити, що їх характер і поведінка схожі на образи головних героїв оповідання Винниченко Володимира- «Федько Халамидник» . Стефко схожий на розбишаку з добрим серцем Федька, а Юлько схожий на тендітного, делікатного, але брехливого і боязливого Толю з оповідання «Федько Халамидник»

Схожість цих творів також полягає у тому, що у них розкривається проблема виховання дітей у родинах, тому що, на прикладі цих книг, ми переконалися, як важливо отримувати підтримку і пораду батьків. А також, до чого може привести непорозуміння між батьками и їхніми дітьми.

Але ще важливіше для підлітків, є підтримка однолітків. У повісті «Шпага Славка Беркути» саме підтримка друзів допомогла головним героям впоратися з деякими своїми проблемами і повірити в себе і свої сили.

Для мене, ця книжка цікава, тому що в ній ми можемо зрозуміти і подивитися з боку на проблеми з якими стикаються діти у період дорослішання. Ми можемо подивитися як підлітки справляються зі своїми проблемами. Мене дійсно захопила ця повість, тому що було цікаво спостерігати за вчинками головних героїв, за тим як вони змінювались протягом усієї повісті. Також у цій повісті можна зробити багато висновків і тому я вважаю, що цю повість повинні прочитати підлітки, а також їх батьки.

Анастасія Долженко, учениця 8-Б класу

Жінки - сила Потужна, рушійна, вільна, необхідна світові». Катерина Бабкіна, Марк Лівін Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків. – К.: Книголав, 2018. – 112 м. – (Серія «Дитяча полиця») Якщо подивитися на назву, то вже стає зрозуміло що це будуть історії про жінок, які досягли успіху в житті. В цій книзі коротко розповідається про п’ятдесят дівчат. Про їхнє дитинство, досягнення, успіхи і особисте життя. Мені дуже сподобалася ця книга! Вона зрозуміло викладена, в ній є ілюстрації цих дівчат і після кожної розповіді є цитати, які характеризують героя в одному реченні. Ще воно добре тим, що історії про них не великі, вони займають лише одну сторінку. До прочитання цієї книги, я добре знала про Анну Ярославівну, Лесю Українку та Ліну Костенко. Я дізналася багато нового про діячів України та їхні досягнення. Вони всі вражають своєю цілеспрямованістю, розумом і талантом. Але найбільше мені сподобалося та запам’яталася Ольга Харлан – фехтувальниця. Вона поразила мене тим, що вже в 17 років вона отримала золоту медаль за участь в Олімпіаді в Пекіні. І я добре запам’ятала: «Щоб бути як Оля, треба кожного дня тренуватися по кілька годин і завжди отримувати результат від того, що робиш»! Софія Окуневська – лікарка. На той час до університетів Австро-Угорщини дівчат не брали, але не дивлячись на це, вона не здалася і вступила до університету в Швейцарії, щоб стати лікарем! Ще мене порадувало, що в цій книзі поєднані діячі як минуло так і сьогодення. Як я говорила до цього в цій книзі багато барвистих ілюстрацій, вони привертають ще більше уваги. Думаю, що інші люди знають більше таких особистостей ніж я, але теж найдуться ті жінки, історію яких вони не знали. Дуже цікава, інтригуюча, яскраво оформлена книга! Про її оформлення на мою думку необхідно поговорити докладніше. Часом від деяких книг відвертає саме їх нудне та офіціальне оформлення. На мою думку книжки для дітей та підлітків мають бути відповідно оформлені, тобто сучасно і креативно. Саме так і оформлена ця книга. Всі ілюстрації мають вигляд таких, що їх намалювали маленькі діти і через це складається перше враження, що ця книга написана дітьми і для дітей, але це не зовсім так! У книзі легкою і зрозумілою мовою викладені достовірні факти з життя відомих українок. Ця книга безумно повинна привернути увагу не тільки дорослих, а й дітей. Читайте, не пошкодуєте! Акийкат Курманбекова, учениця 8-А класу